Українська література. 6 клас

Розділ. Загадково прекрасна і славна давнина України

Тема. Т. Г. Шевченко. Відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі. Поезія «Думка» («Тече вода в синє море..»)

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Програма з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів, К.: Перун, 2005.– 208 с.

Мета: повторювати знання учнів про життя і творчість великого українського поета Т.Г.Шевченка, здобуті у попередніх класах; ознайомлювати із життям і творчістю Тараса Григоровича петербурзького періоду;  розвивати уяву, креативне мислення, навички виразного читання ліричних творів, вміння пояснювати роль художніх засобів, уміння коментувати прочитане й висловлювати своє ставлення до нього ; виховувати в учнів почуття патріотизму, відчуття духовного зв’язку з історичним минулим рідного краю.

Обладнання: відеозапис кінофільмів «Той, хто прорік націю», «Кобзар», портрет Т.Г. Шевченка, «Дерево очікувань», ілюстрації до творів.

Перебіг уроку

І. Організаційно-мотиваційний етап.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Оголошення теми й мети уроку.

2. Вступне слово вчителя.

– Доброго дня, діти. Давайте посміхнімось одне одному.

…Кожне нове читання – як зустріч із небаченим континентом, який принесе тобі не лише знання, що примножує сум, а й подарує радість надій, щастя осягнення істини.

Юрій Щербак

(На стіні портрет  молодого Т. Г. Шевченка, учитель, дивлячись на портрет, читає рядки).

                                            Загляньмо в очі ці сумні..

З них випромінюється сяйво

                                            Любові, ніжності струни

          Тієї скрипки, що так грає справно.

         Чоло відкрите… Мудрість і краса

  Переплітаються в душі поета.

        Не згасне свічка – пам’яті роса –

        В серцях людей на всій планеті.

– Чи впізнали ви, діти, хто на цьому портреті ?

– Так, діти, правильно. Це портрет молодого Тараса Григоровича Шевченка. І сьогодні на уроці ми іще раз відкриємо сторінки життя і творчості відомого на весь світ генія і пророка, поета і художника Тараса Шевченка. Відкрийте зошити, запишіть тему уроку.

3. Оголошення теми, мети, завдання уроку.

– Діти, що очікуєте від сьогоднішнього уроку? Сформулюйте власні сподівання щодо уроку й запишіть на аркушах. Скористайтеся ключовими фразами, що записані на дошці:

– Я хочу дізнатися…

     – Мені цікаво було б зрозуміти…

    – Для мене важливо переконатися…

(Учні роблять записи на аркушах у формі листочків, які вчитель прикріплює до «Дерева очікувань». Учитель оголошує мету уроку, переконує, що цей урок стане для учнів іще одним кроком до пізнання культурного надбання нашого народу, зміцнить любов до поезій Т.Г. Шевченка , які дивують, захоплюють…).

4. Актуалізація опорних знань учнів.

– Готуючись до сьогоднішнього уроку серед учнів класу було створено пошукову групу, яка допоможе нам у вивченні нового матеріалу. Отже, послухаємо їх.

5. Повідомлення учнів – «біографів».

1 – й учень: Т. Г. Шевченко – наш національний пророк і геніальний поет. Народився майбутній поет 9 березня 1814 року у селі Моринцях на Черкащині в кріпацькій родині. Згодом переїхали в с. Кирилівку. Дуже розумним і допитливим хлопченям виростав Тарасик. Ось яка розмова відбулась між ним і його матусею.

6. Перегляд інсценізації.

Син:

- Матусю, а правда , що небо на міцних стовпах тримається ?

Матуся:

- Так, синочку, правда.

Син:

- А чому так багато зірок на небі?

Матуся:

-         Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає,бачив?

Син:

-   Бачив, матусю, бачив, матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Матуся:

-         Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світиться ясно, і світло це далеко видно.

Син:

-   Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світилась найясніше.

Матуся:

-         Старайся, мій синку…

1 – й учень: Наслухавшись розповідей про залізні стовпи, які нібито підпирають небо, він загорівся бажанням подивитися на них і пішов їх шукати.

2 – учень: Мав Тарас чудову пам’ять. Усе, що почув і побачив, у найтонших деталях зберіг у душі і втілив у творчості. Особливо захоплювали хлопця народні пісні, знав їх без ліку й переймав із першого разу.

3 – й учень: Дуже рано виявився в Тараса ще один хист – до малювання. Із малечку крейда чи вуглина була для нього неабиякою радістю. Усе ними обмальовував: стіни знадвору і в хаті, лаву, стіл. Якось прийшла сестра Катерина з панщини і не впізнала хати -  уся чисто було розмальована візерунками.

4 – й учень: У сім’ї Тараса було 6 дітей.

Помирає мати. Батько одружується вдруге. Проте, мачуха зненавиділа дітей і їхнє життя перетворилося на справжнісіньке пекло.

Невдовзі помирає і батько. Тепер хлопчина залишився сам як палець.

Розповідають, що перед смертю його батько, розділяючи скромне майно і господарство між дітьми, не залишив йому нічого: «Він не буде абияким чоловіком. З нього вийде або щось дуже добре, або велике ледаще. Для нього мій спадок або нічого не значитиме, або нічого не поможе» Справді так і сталося.

-  Добре, діти, молодці! А які поетичні твори Т. Шевченка ви вже знаєте?

7. Робота з ілюстраціями до творів Т.Г. Шевченка.

– Подивіться на ці ілюстрації, які поезії Тараса Григоровича вони вам нагадують?

(Діти називають: «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе»).

– А може хтось із дітей сам читав вірші поета, поза шкільною програмою?

Діти декламують улюблені поезії напам’ять, вивчені самостійно.

8. Перегляд кінофільму ««Той, хто прорік націю».

– Давайте продовжимо розповідь про життя Т. Шевченка. Подолавши сотні верств разом з такими ж кріпаками, як він сам, Тарас потрапляє з України до вільно (Вільнюса), потім столиці російської імперії Санкт-Петербурга. Як і раніше хлопець належить пану Енгельгардту, працює в нього козачком. Але тут йому відкривається й інший світ, світ мистецтва. Т.Шевченко милується картинами, які прикрашають панські покої, тихцем їх перемальовує. Одного разу він так захопився, що не помітив, як приїхали пани. Його налаяли, веліли висікти на стайні різками. Ця сумна подія мала для Тараса й добрі наслідки: пан помітив незвичайні здібності кріпака до малярства й вирішив зробити з нього свого домашнього художника. Т.Шевченка віддали в науку до майстра Ширяєва. Почалася важка й нудна робота – розтирати фарби, фарбувати паркани. «Жадібний» до навчання юнак володів азами живопису й незабаром перевершив самого майстра.

Тепер Т.Шевченкові доручали розмальовувати Великий театр. Світлими петербурзькими ночами юнак ходив до Літнього саду й змальовував античні скульптури.

9. Перегляд кінофільму «Кобзар». 

– Давайте ж перевіримо, як ви засвоїли почуте і побачене.

10. Методичний прийом «Гра мікрофон».

(Діти передають із рук в руки так званий «мікрофон», дають відповіді на питання).

– Яку суму запросив пан Енгельгардт за викуп із кріпацтва Т. Шевченка?

– Хто допоміг викупити поета з кріпацтва?

– Назвіть день, коли була підписана відпускна, день коли Тарас дізнався про волю.

–У якому році було видано його відомий «Кобзар»?

– Що сталося після того, як поет став вільним?

– Отже, діти, у кожного з вас на парті – примірник «Кобзаря». Це тепер він має вже не 8 поезій, а набагато більше.

Сьогодні його читає весь світ. Перекладений багатьма мовами, він щиро розповів всім про Україну, її чарівну природу, про її знедолений, але нескорений народ.

Зараз ми познайомимося ще з однією поезією Тараса Григоровича, яка називається «Думка» («Тече вода в синє море»).

Вірш «Думка» написаний у 1838 році у Санкт-Петербурзі. Тарасу здавна подобались народні пісні про пошуки молодим козаком своєї долі: «Ой зелений дубе, чого нахилився..», «Ой не шуми, луже, зелений байраче».

Очевидно, вони нагадували поетові власну долю, яка закинула його далеко від рідної України, до північної столиці Росії. Ось така історична основа поезії.

10. Виразне читання напам’ять поезії учителем.

11. Методичний прийом «Я бачу слово».

(Учні заплющують очі, слухають поезію, яку читає учень іще раз. Описують зорові картини, що постали в їхній уяві).

12. Методичний прийом «Мозковий штурм».

– Давайте ж з’ясуємо, яка тема вірша. (Роздуми молодого козака про свою нещасну долю, зображує його почуття відчаю про неможливість потрапити з чужими додому).

– Назвіть головного героя поезії? (Козак).

– Який настрій у козака? (Зневіра, розпач, пригнічення).

– Які риси характеру притаманні ліричному герою? (Вродливий, любить рідну батьківщину).

– Визначте ідею поезії. ( Для людини найголовніше щастя – жити в рідній стороні, а не на чужині).

– Які ще образи є у вірші? (Журавлі, синє море, чужі люде).

–Із якою метою автор використовує образ журавлів?

– Як би ви продовжили чи змінили твір?

– Назвіть художні тропи, вжиті в поезії.

13. Методичний прийом «Клоуз-тест».

1)   Пішов козак світ за очі, щоб..

2)  Серце козацьке сперечається з…

3)  На чужині козакові буде дуже…

4)  Козак плаче тому, що…

ІІІ. Підбиття підсумків уроку. Узагальнення вивченого.

1. Інтерактивна вправа «Рефлексія».

– Прочитайте епіграф до уроку. Чому саме ці слова ми визначили на тему нашого уроку?

– Погляньте на листочки на «Дереві очікувань». Чи справдилися ваші очікування?

– Чим духовно збагатила нас поезія «Думка»?

ІV. Домашнє завдання.   Поезію «Думка» Т. Г. Шевченка вивчити напам’ять. Написати твір-роздум на тему: «Що краще: наполеглива боротьба за щастя чи нарікання на гірку долю?»